Оксана Кузів у Золочеві

12 березня 2019 року у Золочівській районній бібліотеці презентувала свої книги письменниця, поетеса, журналістка Оксана Кузів з Івано-Франківщини.

/Files/images/2019/3/kuzv/DSCN1928.JPG

Пані Оксана належить до тих письменників, які не пишуть чогось велемудрого, не філософують та не літають у захмарних світах. Вона пише про життя.

Слово Оксани Кузів - легке і виважене, гостре і бунтівне, колоритне і пристрасне... В ньому любов і зрада, відчай і віра, відчайдушність і зневіра, радість і журба... А головне - воно здатне зцілити, розрадити, підтримати, звеселити і навіть спопелити..

Її книги читають всі верстви населення від домогосподарок до кандидатів наук. Автор пише про те, що відбувається чи може відбутися у житті кожного з нас, про приховані родинні таємниці, гріхи та покаяння.

Творчістю і своїм особистим прикладом сили-мужності в боротьбі за життя, тихим жіночим і материнським щастям вона доводить усім, хто втратив віру й надію, що усе можна змінити на краще.

Оксана Кузів радо ділилася спогадами, історією написання того чи іншого твору, натхненно читала поезію з своєї збірки "Задивлена в небо".

Авторка детально розповіла про твори "Адамцьо", "ЩЕмить", "Артистка", "Назови мене своєю", "Собача любов". Усі вони зачіпають проблеми моралі, справедливості, пошуку щастя, розкривають психологію людських стосунків.

/Files/images/2019/3/kuzv/DSCN1904.JPG /Files/images/2019/3/kuzv/DSCN1940.JPG /Files/images/2019/3/kuzv/DSCN1903.JPG /Files/images/2019/3/kuzv/DSCN1934.JPG /Files/images/2019/3/kuzv/DSCN1944.JPG


/Files/images/2019/3/kuzv/DSCN1929.JPG

Депутат Золочівської районної Ради Федина Станіслав Васильович подякував письменниці та придбав для бібліотеки сорок примірників її книг, за що ми, працівники бібліотеки, вельми вдячні.

/Files/images/2019/3/kuzv/DSCN1947.JPG

Пропонуємо вашій увазі п'ять найменувань подарованих книг Оксани Кузів.

Запрошуємо до читання!

/Files/images/2019/3/kuzv/Безымянный6.png
Кузів О. Задивлене в небо/ Оксана Кузів .- Львів:ЛА"Піраміда", 2018.- 300с.

Збірка віршів «В закапелках душі» – перший поетичний доробок Оксани Кузів. Понад три сотні віршів, а точніше 310, налічує збірка. І кожен поетичний рядок тяжіє до глибокого осмислення сенсу людського життя, де пережитий нею біль стає духовним віршем, світлим променем віри, надії і любові.
Авторка відчинила комірчину своєї душі для всіх присутніх і дозволила зазирнути в її закапелки, пошукати для себе щось близьке, хвилююче, романтично-ліричне.
Поезія Оксани Кузів – щира, світла, душевна. Це поезія з життя і про життя. Вона зворушує і бентежить, залишає в душі яскравий слід, спонукає до духовних роздумів, викликає вир добрих думок та приємних емоцій.

/Files/images/2019/3/kuzv/Безымянный1.png
Кузів О. Адамцьо/ Оксана Кузів.- Львів: ЛА "Піраміда", 2018.-184с.


Адам, Марися і Ганна – головні герої трьох оповідань, що ввійшли до збірки: «Адамцьо. Вінець Божого творива», «Скривджена любов», «Там, де гори підпирають небо…». Три життєві історії, трьох реально існуючих людей, пропущені через серце і зрілий розум письменниці.
Події відбуваються на Західній Україні в період з 30-х років ХХ століття і аж до сьогодення, і відзначаються непростими колізіями, про які тільки і хочеться сказати: «Життя прожить – не поле перейти».

Оксані Кузів вдалося майстерно і чітко вималювати людські якості і характери своїх героїв. Одні з них визивають зневагу і жаль за скоєне у житті, інші – цікавість, співчуття і позитивні емоції.

/Files/images/2019/3/kuzv/Безымянный3.png
Кузів О. ЩЕмить/ Оксана Кузів. - Львів: Апріорі, 2017.- 164с.

Статистика вперто кричить світові, що така аномалія розвитку... (!) зустрічається в середньому в одного із двох тисяч новонароджених!!! Вдумайтесь тільки – 1 до 2000!!! А хто про це говорить? Хто? Та, практично, ніхто, одиниці! Бо кожен боїться не так бути сприйнятим, не під тим кутом світла виставленим загалу напоказ, бути осміяним!.. На жаль, соціум воліє закрити очі, щоби не бачити, заткати вуха, щоби не чути... Йому вигідніше радше зробити вигляд, що таких людей просто не існує, а якщо десь і є, то точно не в їхньому місті, державі, а десь на краю світу, як рудиментарні залишки чогось низькорозвиненого і примітивного... Але... Кожен, хто прийшов у цей світ, має право на Любов.

/Files/images/2019/3/kuzv/Безымянный4.png
Кузів О. Назови мене своєю/ О.Кузів.- Львів:Апріорі, 2019.- 328с.

Пристиглі важкі грона винограду промовисто глипають намене з-поміж листя. Обережно зриваю їх, стараючись не зранитибодай ягідки чужої душі, а вдома вже чавлю-витискаю з нього сік,що аж бризкає навсібіч.У величезний бутель із грубого скла, що стоїть на видномумісці, вперлося, аби перепочити, сонце — і сік заграв, зашумів,заговорив, забулькав… День, тиждень, місяць, а там, гляди, і виновистоялося, очистилося, посвітліло та стало міцне й ароматне.Пригублюю — і згадую кожну ягідку зокрема, кожну чужумелодію, кожне словечко, що вибродило, викристалізувалосяу посудині моєї душі і вилилося благодатним хмільним напоєм напапір.Осьде і вас пригощаю духмяним напоєм, спробуйте — смачно ж…

/Files/images/2019/3/kuzv/Безымянный2.png
Кузів О. Собача любов/ Оксана Кузів.- Львів: ЛА"Піраміда", 2018.- 216с.

Дивна штука - ота любов!.. Сьогодні від неї, здається, полетиш - Бога з-за хмар уздовш, завтра ж - шурнеш у прірву: глибоко-глибоко, куди ще жодна нога ні-ні... А люди?.. А люди - вони всюди однакові, їм лиш поживу до рота кинь - все пережують, перемелять, перетруть... навіть найсвятіше - чужу любов - і ту не пошкодують, бо надто вона вже вона з вигляду солодка, надто принадна, аби її не надкусити, і навіть оця - собача...



Кiлькiсть переглядiв: 23

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.